Опис досвіду роботи вчителя біології та основ здоров’я Леоненко В. П.
Вступ
Сьогодні існує багато форм і
методів навчання основ здоров’я та біології, що орієнтовані на краще засвоєння
учнями матеріалу, підвищення якості їх умінь і навичок. Але для досягнення цієї
мети необхідно урок будувати таким чином, щоб він був не лише цікавим, але і не
перевантаженим для учня. Ефективність його зростає , коли поряд із класичними
методами широко використовуються активні форми навчання.
З метою стимуляції пізнавального
ставлення до навчання, розвитку творчого і продуктивного мислення, уміння
спілкуватися один з одним, використовую різні форми і методи навчання.
Проблема, над якою працює
«Активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб виховання компетентної особистості».
Мета: - формування в учнів засобами навчального предмета системи
знань про речовини, живі об’єкти та хімічні і біологічні процеси, які необхідні
для соціалізації та самореалізації особистості, підвищення рівня навчання,
творчої компетентності учнів;
- формування активної діяльності учнів, самостійності за умов гуманізації
навчального процесу для розвитку предметних компетентностей як умови формування
наукового світогляду учнів на уроках основ здоров’я та біології. Актуальність проблеми
Оновлення сучасної системи
освіти змінює вимоги до знань, умінь та навичок з предмету основ здоров’я та
біології на компетентний підхід до навчання як учителя, так і учня, головне
питання якого: «З якою метою навчати?»
Актуальність даної проблеми
визначається змінами, що відбуваються в умовах реформування середньої освіти.
Зміст ті завдання шкільного курсу біології вимагають нових переходів до
організації навчальних процесів, спрямованих на розвиток здібностей школярів,
формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації
особистості.
Новизна проблеми: переосмислення змісту та розробка нових підходів до
вивчення основ здоров’я та біології із застосуванням активних методів навчання,
розвиток предметних компетентностей, формування наукового світогляду учнів .
Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями :
-
формування та розвиток умінь активної пізнавальної діяльності школярі;
-
виховання самостійності.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з біології у
школі. Предмет дослідження: зміст, форми й методи
організації навчання та керування пізнавальною діяльністю школярів .
Провідні ідеї
досвіду:
1Розвиток компетентностей учнів на уроках
біології як інтегрованого результату навчальної діяльності, організація
навчання учнів з урахуванням логіки пізнання, створення умов для вияву
потенційних можливостей школярів, розвиток в учнів інтересу до самопізнання і
самовизначення, прагнення до творчості.
2.
Розкрити науковий та світоглядний
потенціал предметів основ здоров’я та біологія, як умову формування майбутнього
інтелекту нації. Оволодіваючи світоглядом, дитина по-новому починає бачити світ
як дещо єдине ціле, прагнутиме до гармонії з природою.
3.
Ефективне використання
інтерактивних методів навчання в системі роботи вчителя основ здоров’я та біології.
Наукове
теоретичне обґрунтування проблеми.
1.
Компетентнісний підхід в навчально
- виховному процесі. Г. Кравченко 2004.
2.
Положення вітчизняної психології
про організацію навчально-пізнавальної діяльності. Л.С. Виготський, Д.Б.
Ельконін, В.В. Давидов.
3.
Енциклопедія інтерактивного
навчання. О. Пометун..
Методологічна
основа досвіду:
-
Державна національна програма
«Освіта. Україна XXI ст. »(1993 р.)
-
Закони України « Про
освіту»(1991р.), «Про загальну середню освіту»
-
( 1999р.)
-
Концепція загальної середньої освіти
(12-річна школа) (2001 р.)
-
Національна доктрина розвитку
освіти (2002 р.)
Реалізація
провідних педагогічних ідей
«Навчання і виховання - велика справа: ним
вирішується доля людини. Молоді покоління - це гості сьогодення і господарі
майбутнього»(В. Бєлінський).
Головним завданням школи є підготовка
дитини до самостійного життя , а суспільство потребує виховання громадянина з
високим рівнем активності, ціліснім баченням проблем, готовністю до їх
вирішення. Тому зрозуміло, що навчальна діяльність насамкінець повинна не
просто дати школяреві суму знань, умінь та навичок, а - сформувати його
компетентність. «Під компетентністю розуміють структуровані набори знань,
умінь, навичок і ставлень , що набувають у процесі навчання» [1.112с.].
Загальні критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів визначають 5 ключових компетентностей:уміння
вчитися, здоров'язберігаючу, загальнокультурну(комунікативну),
соціально-трудову, інформаційну. Кожна компетентність має три компонента:
мотиваційний, змістовий, процесуальний. Компетентність «уміння вчитися» є
однією з основних компетентностей. Змістовий компонент цієї компетентності
представлений програмою , там є обов’язків мінімум знань , які повинен засвоїти
учень; вимогами до засвоєння навчального матеріалу: учень повинен «знати»,
«вміти».
На уроках біології формую основні поняття, теорії і закони, які з
року в рік розширюються, поглиблюються. Теоретичний матеріал завжди поєдную з
практикою (лабораторні, практичні роботи, під час яких досліджують властивості
речовин, органи, системи органів, явища, правила безпечної поведінки людини).
При цьому використовую різні стилі навчання:
візуальний(таблиці), сприйняття на
слух,сприйняття на дотик (до деяких речовин, можна доторкнутися руками),
сприйняття в динаміці (5 кл. - атоми, молекули, рух молекул, прості і складні
речовини). Крім того, формую досвід роботи учнів з текстами підручника (вміння
виділити головне - 5-6 кл.), навички співпраці в інтерактивній групі,
самостійного опрацювання матеріалу.
Мотиваційний компонент. Формуючи
мотиваційний компонент «уміння вчитися», на своїх уроках використовує:
-
«Коло ідей». Вибрати серед ідей
правильні.
проблемні ситуації. Наприклад: «Скільки ніг у павука і з
чого утворилися павутинні бородавки?», «Наш організм складається з тканин. А
кров - це тканина чи ні?»
-
ситуації успіху - обов’язкова відзнака учня і
похвала
-
ситуація здивування
-
Наприклад: жаба хапає здобич на відстані до 10 см. Увесь процес викидання язика
і повернення його зі здобиччю в рот триває 1/15 с. Людина цього не помічає.
-
незакінчена думка: «а найбільша квітка у...»
-
виправи помилку: «капуста належить до родини
розові»
Процесуальний компонент
компетенції «уміння вчитися» включає
загальнонавчальні уміння і навички. Учні володіють
навичками читати,писати, рахувати. Її завдання на уроках удосконалити це
вміння, і зробити це швидко. Тому використовує в практиці роботи:
-
складання учнями асоціативних схем:
Павукоподібні Ракоподібні Комахи
Павуки Кліщі
Креветки Краби З
повним перетворенням
Омари Лангусти З неповним перетворенням
«Асоціативний кущ»
Рослини
Дводольні
Однодольні
Лілійні Злакові
Пасльонові Бобові
Айстрові
-
кооперативне навчання, робота в парах,
групах;
-
розвиток уміння ставити запитання і давати
відповідь на запитання - використовує м’ячик;
уміння
аналізувати, порівнювати, робити висновки, класифікувати,узагальнювати;
-
використання само- і взаємоконтролю під час
перевірки знань.
Здоров’язберігаюча
компетентність характеризує вміння людини вести здоровий спосіб життя в усіх
сферах діяльності.(Мотиваційний компонент цієї компетентності полягає в
конкретних знаннях про явища, ситуації, речовини, предмети, які повсякчас
оточують людину). Як вчитель основ здоров’я , знайомлю з умовами для фізичного,
психічного і соціального здоров’я. Але й на уроках біології приділяє велику
увагу безпеці життя і здоров’я учнів. Це і проведення інструктажів з БЖД,
дотримання правил поведінки у кабінеті Учні вміють працювати зі скляним
посудом, нюхати речовини, надавати першу допомогу при отруєннях, переломах,
зупинці серця, опіках, сонячному та тепловому ударах. Тобто формує в учнів
потребу піклуватися не тільки про своє здоров’я, а й здоров’я оточуючих людей.
Загальнокультурна
компетентність. Під час формування цієї компетентності ставлю за мету:
-
формування позитивного ставлення
учнів до найважливіших надбань і досягнень національної, європейської, світової
науки та культури;
-
усвідомлювати значення життя і
діяльності визначних діячів науки , вміння невимушено спілкуватися,
дотримуючись мовної
культури
толерантності.
Соціально -трудова компетентність
характеризується мірою сформованості вмінь та досвіду повноцінно працювати в
учнівському колективі, суспільстві. На своїх уроках розкриваю шкідливість куріння, алкоголізму, наркоманії. Учні
вчаться відмовлятись від шкідливих
звичок, говорити чітко і впевнено «ні»; позитивно вирішувати конфліктні
ситуації, або зовсім уникати їх. Приділяю увагу професійному самовизначенню
старшокласників. На кожному уроці індивідуально працюю з учнями початкового
рівня, формує і поглиблюю вміння
трудитися: писати(списувати текст), читати частину тексту
Інформаційна компетентність
передбачає здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі: книжковому
та комп’ютерному. Вміння самостійно добувати інформацію формує на репродуктивному рівні - знайти інформацію (принести,
прочитати) та на творчому рівні (підготувати інформаційне повідомлення із
декількох джерел, написати реферат).
Вважаю , що створити
атмосферу зацікавленості кожного учня,стимулювати творчу активність можливо при
використанні таких технологій навчання використання ІКТ, проектної технології,
проблемного навчання, інтерактивних технологій навчання.
У методиці організації
навчання школярів велике значення має проблемне навчання. Залежно від змісту
навчального матеріалу, психолого-вікових особливостей учнів виділяю різні
способи створення проблемної ситуації.
1. Спосіб аналогій.
У цьому випадку спирається на наявний в учнів життєвий досвід
або ж актуалізує раніше отримані знання для вирішення нових завдань
2. Індуктивний, аналітика-синтетичний спосіб.
Учні самостійно досліджують
явища і факти і роблять необхідні наукові висновки. Так, при вивченні теми
«Лишайники» учні з розповіді вчителя дізнаються, що довгий час вчені брали
лишайники за звичайну рослину і відносили їх до мохів. Лише в 1867р. російським
ученим A.C.
Фамінцину і О.В. Баронецкому
вдалося виділити зелені клітини з лишайника ксаноріі і встановити, що вони не
тільки можуть жити поза тілом лишайника, але і розмножуватися поділом і
спорами. Отже, зелені клітини лишайника
- Самостійні рослини,
водорості. Формулюється проблемна завдання: що ж таке лишайники? До якої групи
рослин їх треба було віднести?
3. Відшукання причин, що зумовлюють те чи інше досліджуване явище,на
основі виконаних дослідів, аналізу досліджуваного матеріалу.
Наведу
приклади таких завдань:
Понад триста років тому вчений
Ван Гельмонт поставив досвід: помістив в горщик 80 кг землі і посадив у неї
гілку верби, попередньо зваживши її.
Верба росла 5 років, не
отримуючи ніякого харчування, а тільки поливали водою, яка не містить солей.
Зваживши вербу через 5 років, вчений виявив, що вага верби збільшилася на 65
кг, а вага землі в горщику зменшилися всього на 50г, Чому відбулося таке явище?
Амеб помістили в дві колби: одну з джерельною водою, а іншу з кип'яченої. В
одній з колб через деякий час амеби загинули. Поясніть, чому в одній з колб
загинули амеби?
4. Висування проблемного питання.
Цей прийом використовується тоді, коли для вирішення проблеми
(оволодіння новими знаннями потрібно творчо застосувати якийсь раніше вивчений
принцип чи закономірність.
Приклади завдань:
•Чому у зародка птаха закладаються зяброві щілини, якщо газообмін йде
через шкаралупу яйця, а не через них?
• Чому при пранні білизни, де найбільше працюють руки, втомлюється спина?
5. Повідомлення парадоксального факту, висунення гіпотез,припущень.
Факт перший. У минулому столітті на одному з островів Атлантичного океану
спалахнула епідемія кору, яку завіз чоловік, що заразився в Європі. З 7 тисяч
населення залишилося здоровими тільки 98 найстаріших людей, які перехворіли на
кір 65 років тому.
Факт другий. У 1967 році молодий хірург з Кейптауна Крістіан Барнард вперше
зробив пересадку серця від однієї людини іншій.
Операція була виконана стерильно, з високою майстерністю. Однак надійного
приживлення не відбулося, врятувати життя хворого не вдалося.
Як не парадоксально, але ці два факти пов'язані між собою. Як?
Знищення в лісі хижих птахів
спочатку призвело до збільшення чисельності інших птахів, а потім їхня
кількість різко скоротилася. Поясніть причини цього явища.
Проблемне навчання - це
особливий тип організації навчальної роботи на уроці, який дозволяє
активізувати пізнавальну діяльність учнів добиватися від них більш осмисленого
і міцного оволодіння знаннями.
Використання ІКТ сприяє розвитку абстрактного та творчого
мислення,індивідуалізації навчання.
Щоб стимулювати пізнавальну діяльність використовує проектне навчання.
Для неї це професійне зростання, а для учнів підтримка мотивації,бо інтерактивні методи навчання розвивають
комунікативні якості особистості, осучаснюють навчальний процес.
Отже, в умовах глобалізації, що характеризується стрімким розвитком високих
технологій потрібно постійне удосконалення способів і моделей передачі знань,
пошук альтернативних видів навчання, забезпечення взаємозв’язку з практикою,
розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів, розвитку їхніх загальних
компетентностей. Звичайно і в подальшій педагогічній діяльності учителька продовжуватиме
самовдосконалюватися, набуватиму досвіду, оволодіння сучасними методиками,
розвиватимусь творчо.
|
|
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар